1. Вимоги до оформлення публікації:
Вимоги до структури та змісту публікацій відповідають положенням Національного стандарту України ДСТУ 7152:2020. Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках та Рекомендаціям ЄАНР (Європейської асоціації наукових редакторів) для авторів і перекладачів наукових статей англійською мовою.
Текст публікації слід подавати у вигляді файлу формату Microsoft Word без використання стильової розмітки. Публікація має бути написана українською або англійською мовою. Матеріали публікацій будуть подані в авторській редакції. Кількість авторів в одному рукописі не більше п’яти. Відповідальність за зміст матеріалів доповідей несе автор.
2. Обсяг публікації: з рисунками, таблицями та посиланнями або повних 4 сторінки, або повних 6 сторінок (остання сторінка заповнена мінімум на 75%).
3. Технічні вимоги до публікації:
– формат паперу – А4, текст рукопису слід подавати у вигляді файлу формату Microsoft Word;
– шрифт Times New Roman;
– поля першої сторінки: верхнє – 6 cм, нижнє – 2 см, праве – 2 см, ліве – 2 см; поля другої і наступних сторінок – по 2 см з кожного боку;
– інтервал між рядками – 1,0;
– сторінки без нумерації;
– абзацний відступ: 0,5 см, виконувати автоматично засобами Microsoft Word, форматування абзаців за допомогою інтервалів (пробілів) чи табуляції неприпустимо;
– якщо при підготовці публікації у програмі Word була використана функція «Рецензування», то перед тим, як зберегти файл, потрібно відмінити функцію «Рецензування», після чого використати функцію «Прийняти всі зміни в документі».
4. Послідовність структурних елементів публікації.
- Індекс УДК.
- Цифровий ідентифікатор публікації (DOI) – присвоюється видавцем.
- Відомості про автора/авторів (мовою рукопису).
- Назва рукопису.
- Анотація (мовою рукопису).
- Ключові слова (мовою рукопису).
- Основний текст рукопису.
- Інформація про внесок авторів.
- Подяки, джерела фінансування.
- Список використаних джерел (мовою оригіналу).
- Розширена анотація (резюме) рукопису іншою мовою (укр. або англ.).
5. Вимоги до елементів публікації.
5.1. Індекс УДК друкується на першому рядку першої сторінки (Times New Roman, розмір шрифту – 11 пт, написання – звичайне, вирівнювання за лівим краєм, з відступом 0,5).
5.2. Автори – власне ім’я: Times New Roman, розмір шрифта – 11 пт, написання – напівжирне, розташування – центроване; прізвище – Times New Roman, розмір шрифта – 11 пт, написання – прописними напівжирним, розташування – центроване. Між власним ім’ям і прізвищем необхідно ставити нерозривний інтервал (ця вимога поширюється і на ініціали та прізвища, що наводитимуться в основному тексті публікації). Першими в переліку авторів мають бути ті, хто зробив найбільше.
5.3. Посада, місце роботи, місто, країна, електронна адреса кожного співавтора: Times New Roman, розмір шрифту – 10 пт, написання – курсивне, розташування – центроване.
5.4. Назва рукопису до 9 слів, що відповідає змісту рукопису, конкретна, без словосполучень на зразок “Дослідження питання…”, “Деякі питання…”, “Проблеми…”, Шляхи…” тощо; у кінці заголовків крапка не ставиться (Times New Roman, розмір шрифту – 13 пт, написання – заголовні літери, напівжирний, розташування – центроване). Заголовки відділяються від тексту зверху і знизу одним порожнім рядком.
5.5. Реферат (від 150 до 300 слів) мовою рукопису: Times New Roman, розмір шрифту – 11 пт, написання – звичайне, розташування – по ширині, без відступу. Реферат має стисло відображати основний зміст рукопису та висвітлювати її мету, методику, наукову новизну, практичну значимість. Уникайте скорочень в анотації.
5.6. Ключові слова мовою рукопису до 9 слів: Times New Roman, розмір шрифту – 11 пт, написання – звичайне, розташування – по ширині.
5.7. Основний текст рукопису: Times New Roman, розмір шрифту – 12 пт, написання – звичайне, розташування – по ширині. Текст рукопису повинен бути логічно побудований та структурований відповідності до IMRAD. Структура «IMRAD» передбачає наступні розділи: introduction – вступ, materials and methods – матеріали та методи, results – результати, discussion – обговорення, conclusions – висновки. Назва розділу: розмір шрифту – 12 пт, написання – напівжирне, розташування – по лівому краю.
Викладення матеріалу повинно бути чітким, стислим, без довгих вступів і повторів, не бажано наводити у вигляді рисунків дані, які можна представити в тексті чи таблиці. Анотація і розділ «Висновки» не повинні дублювати один одного.
Таблиці та рисунки без автоматичних переносів відповідно до нижче наведених вимог. Слова повинні розділятися тільки одним пропуском. Неприпустимий пропуск після слова перед розділовими знаками. Між значенням величини та одиницею її вимірювання ставиться жорсткий пропуск (Ctrl+Shift+пропуск).
Абревіатури обов’язково розшифровувати після першого згадування в тексті. Особливу увагу слід приділити правильному розміщенню знаків дефіс (“-”) та тире (“–”). Як знак пунктуації використовується тільки тире. Між числами у цифровій формі як знак інтервалу ставиться тільки тире, причому воно не повинно відбиватися від цифр.
Знаки №, %, ‰, позначення математичних операцій і символів (±, ?, :, =, >, <, <, > тощо) відділяються від цифр нерозривним пробілом. Лапки використовувати формату “” (“цитата”).
Рисунки та фотографії повинні мати чітке зображення. Написи на рисунках та фотографіях слід по можливості замінити літерними позначками, а криві позначити цифрами, які пояснюються в підписах до рисунків. Усі фізичні величини слід подавати в одиницях системи СІ, а усі написи та назви одиниць на рисунках та у таблицях слід подавати основною мовою публікації. Скорочення слів у тексті, таблицях та на рисунках не допускаються.
5.8. Інформація про внесок авторів. Потрібно зазначити інформацію про внесок авторів у підготовку презентації відповідно до CRediT (Contributor Roles Taxonomy):
- Концептуалізація. Ідеї; формулювання або еволюція всеохопних цілей і завдань дослідження.
- Формальний аналіз. Застосування статистичних, математичних, обчислювальних або інших формальних методів для аналізу або синтезу емпіричних даних дослідження.
- Програмне забезпечення. Програмування, розроблення ПЗ; проєктування комп’ютерних програм; реалізація комп’ютерного коду та допоміжних алгоритмів; тестування компонентів коду.
- Методологія. Розроблення або проєктування методології; створення моделей.
- Валідація даних. Перевірка відтворюваності результатів/експериментів та інших результатів досліджень.
- Написання – оригінальна чернетка. Написання початкового варіанта (чернетки) рукопису.
- Написання – перегляд і редагування. Внесення суттєвих змін, доповнень до рукопису.
Наприклад:
Ім’я, прізвище – концептуалізація, методологія;
Ім’я, прізвище – програмне забезпечення, формальний аналіз;
Ім’я, прізвище – валідація даних, написання – оригінальна чернетка;
Ім’я, прізвище – написання – перегляд і редагування.
5.9. Подяки, джерела фінансування
Згадайте всіх людей, які зробили вагомий внесок у дослідження, але не є співавторами: координували виконання дослідницької діяльності, надавали ресурси (дослідницькі матеріали, реактиви, лабораторні зразки, тварин, прилади, обчислювальні ресурси або інші інструменти аналізу).
Зазначте всі джерела фінансування. Рекомендована форма: «Цю роботу виконано за підтримки Ради з медичних досліджень (номер гранту xxxx)». Якщо конкретного фінансування не було, напишіть таке речення: «Це дослідження не отримало жодного гранту від фінансової установи в державному, комерційному або некомерційному секторах».
5.10. Розширена анотація – розширена анотація рукопису англійською або українською мовою (мовою, яка не є мовою рукопису) обсягом до 300 слів обов’язково повинно включати: інформацію про авторів – власне ім’я, прізвище; науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи (афіліація автора), електронна адреса кожного співавтора; назва рукопису; ключові слова до 9 слів; в основному тексті розширеної анотації необхідно вказати мету та актуальність теми; далі має бути зазначена методика (методи) дослідження; потім необхідно охарактеризувати отримані результати; наприкінці треба вказати практичну цінність публікації; References згідно з вимогами міжнародного стилю оформлення наукових публікацій APA (American Psychological Association) Style.
Розширена анотація має бути написана без підрозділів. Автор не повинен посилатися на будь-які дослідження або інші джерела інформації. Текст повинен бути коротким і оригінальним. Недоцільно використовувати інформацію з тексту публікації. Якщо публікацію подано англійською мовою, у такому разі розширена анотація має бути подана українською мовою.
6. Вимоги до рисунків та фотографій: бажана ширина – 8 або 16 см. Підпис (нижче рисунка): Times New Roman, розмір шрифту – 10 пт, написання – звичайне, розташування – по центру (якщо 1 рядок) або по ширині (якщо більше), інтервал 1,0, після підпису – один пустий рядок. Підпис не має бути елементом рисунка. Рисунки, фотографії повинні мати номер (Рис. 1) і відповідні посилання в тексті; нумерувати рисунки за порядком посилань у тексті.
Рисунки слід подавати безпосередньо у тексті рукопису, вставляти рисунки необхідно як об’єкт, з доступом до редагування тексту (у тому числі, рисунки Microsoft Excel).
При підготовці сканованих зображень у графічних редакторах (наприклад, у Adobe Photoshop): сканувати зображення із роздільною здатністю 300–600 dpi (точок на дюйм), бажано видалити всі текстові елементи рисунка; “почистити” рисунок – забрати бруд у вигляді крапок, непотрібних штрихів тощо. Готове до роботи зображення зберігати у форматах: *.jpg, *.tiff.
При роботі із зображеннями у спеціалізованих редакторах не вставляти текстові елементи рисунка у використовуваних редакторах, а зробити це в Microsoft Word.
7. Вимоги до таблиць: подібно до Рисунків, але підпис – зверху таблиці. Зовнішні границі та границі між рядками та стовпчиками – одиночними лініями. Усі таблиці й діаграми повинні бути згадані в основній частині рукопису та пронумеровані в тому порядку, в якому вони з’являються в тексті. Дані, представлені в таблицях, не повинні повторюватися на діаграмах (або навпаки).
8. Вимоги до формул: підготовані в редакторі рівнянь MathType, написання – звичайне, розташування – центроване. Номер формули – справа у круглих дужках, як (1). Одиниці вимірювання фізичних величин мають бути наведені в системі СІ.
Автори несуть повну відповідальність за точність і коректність застосування наукової термінології.
9. Порядок оформлення внутрішньотекстових посилань. Посилання в тексті оформлюються згідно зі стандартами міжнародного стилю оформлення наукових публікацій APA (American Psychological Association) Style.
Основна частина посилань у публікації має бути на авторитетні джерела останніх 5-7 років. Рекомендовано у дослідженні посилатися на рейтингові публікації авторів з реферативних баз Scopus та Web of Science.
Варто мінімізувати посилання на тези конференцій та збірники, які не входять до цитованих реферативних баз. Не допускаються посилатися на Вікіпедію та інші он-лайн енциклопедії. Необхідно переконатися в тому, що всі посилання, наведені в тексті, підтверджені в списку використаних джерел.
Посилання в тексті рукопису надаються у круглих дужках із зазначенням прізвища автора цитованого джерела (або редактора/укладача/назви цитованого джерела, якщо автор відсутній), року видання та номеру сторінки або сторінкового інтервалу. Наприклад: (Гак, 2000, с. 189). Прізвище автора (або редактора/укладача/назви цитованого джерела, якщо автор відсутній) надається мовою видання цитованого джерела. Наприклад: (Hemingway, 2010, p. 23–30). Для того, щоб прізвище та ініціали автора залишалися в одному рядку і не розривалися користуйтеся комбінацією Shift+Ctrl+Space (пробіл). Приклад оформлення цитувань Правила цитування та оформлення літератури.
10. Вимоги до СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: розмір шрифту – 11 пт, написання – звичайне, розташування – по ширині. Списки цитувань мають бути оформлені за міжнародним стандартом APA Style (American Psychological Association Style).
Джерела у списку використаних джерел не нумерують і подають за абеткою за прізвищем автора (редактора/укладача, якщо немає автора). Якщо матеріал не має автора, його необхідно розподілити за першою літерою його назви.
Якщо в бібліографічному описі зазначено кілька робіт одного й того ж автора, редактора або упорядника, тоді записи розташовуються в хронологічному порядку, починаючи з найстарішого до найновішого. У випадку наведення двох джерел одного автора і однаковою датою, додають до року видання маленьку літеру — суфікс (наприклад, 2003a, 2003b …). На всі джерела, вказані в переліку, має бути посилання в тексті рукопису.
Кожен бібліографічний опис джерела починається з нового рядка з вирівнюванням по ширині з відступом у 1,25 см, міжрядковий інтервал – одинарний. Ці параметри встановлюються за допомогою текстових редакторів.
У рукописи англійською мовою подають ОДИН список використаних джерел – REFERENCES – розмір шрифту – 11 пт, написання – звичайне, розташування – по ширині,в якому бібліографічний опис джерел не романським шрифтом (кириличні, арабські, китайські тощо) наводять у перекладі англійською мовою за допомогою транслітерації, зазначають наприкінці бібліографічного опису у квадратних дужках англійською мовою мову джерела: [in Ukrainian], [in Chinese] тощо та додають у квадратних дужках бібліографічний опис мовою джерела. Наприклад:
Shevchenko, L. & Syzonov, D. (2017). Principles of lexicographic representation of new words and phraseology in mass media [Pryncypy leksykografichnoi’ reprezentacii’ novyh sliv ta frazeologizmiv u mas-media]. Actualni problemy ukrayinskoyi lingvistyky: teorija i praktyka, 34, 76-85.
https://doi.org/10.17721/APULTP.2017.34. 76-85 [in Ukrainian].
При транслітерації україномовних джерел слід керуватися Постановою № 55 Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею».
Для зручності транслітерації україномовних джерел можна скористатися онлайн-конверторами: https://slovnyk.ua/translit.php; http://translit.kh.ua; http://litopys.org.ua/links/intrans.htm
У публікації українською мовою наводять ДВА списки використаних джерел:
- Перший, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, формують мовою оригіналу, згідно з чинними бібліографічними вимогами, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 у алфавітному порядку, без нумерації, мовою цитованих джерел, спочатку кирилицею, потім латиною. Приклади оформлення бібліографічних посилань (ДСТУ 8302:2015).
- Другий, REFERENCES англійською мовою. розмір шрифту – 10 пт, написання – звичайне, розташування – по ширині. REFERENCES необхідний для коректного індексування посилань публікації наукометричними та пошуковими системами; він дублює перший список латиною та наводить кириличні джерела у перекладі (за його наявності у цитованому виданні) або у транслітерованому вигляді. Список формують у алфавітному порядку латиною без нумерації. Приклад оформлення REFERENCES.
У списку REFERENCES необхідно до джерел обов’язково додавати DOI (digital object identifier) – цифровий ідентифікатор об’єкта, якщо він присвоєний цитованому джерелу. Перевірити наявність DOI можна через будь-яку пошукову систему.
Якщо цитоване джерело має назву англійською мовою (наприклад, стаття в науковому журналі), для правильного цитування необхідно вказувати саме його.
У списку REFERENCES не дозволяється використання кириличних символів, тому посилання в цьому списку обов’язково мають бути оформлені латиною.
Для кириличних цитувань треба транслітерувати імена авторів та назви видань; назви статей можна наводити в англійському перекладі або в транслітерації. Для правильного цитування, варто наводити авторський англійський варіант назви (якщо такий є).
Назви періодичних видань (журналів) треба наводити відповідно до офіційного латинського написання за номером реєстрації ISSN, які легко знайти на сайті журналу або в будь-якій науковій онлайн-базі. В елементах опису не можна використовувати фігурні лапки, лише звичайні прямі (” “), не можна заміняти латинські літери кириличними.
11. Інші вимоги:
- якщо при підготовці рукопису у програмі Word була використана функція «Рецензування», то перед тим, як зберегти файл, потрібно відмінити функцію «Рецензування», після чого використати функцію «Прийняти всі зміни в документі».
- неприпустимо подавати матеріали з недотриманням правил, встановлених видавництвом, з порушенням будь-яких вимог до параметрів видань;
- не слід подавати тексти, отримані за допомогою програм автоматичного перекладу;
- не слід подавати непідготовлені, недопрацьовані авторами, матеріали;
- затримувати матеріали, надані видавництвом для корекції.